"НЕСКОРЕНА"

Погляд на війну очима жінки. Від відчуття страху, незахищеності й самотності до відчуття супротиву, волелюбності й незламності. Це колективне відчуття єднання і болю, допомоги і надії, відчуття спустошеності, втрати і, між тим, великої гідності, самоповаги і героїзму. Як Велика Матір на іконі, що тримає свого сина на руках, ще не знаючи, яка доля його чекає, так кожна жінка в Україні не знає долі своїх дітей, своїх синів, але віддає їх для захисту цінностей і принципів, переможного руху свободи, для встановлення справедливості.

І Матір стоїть поруч. З кожним з нас. Недарма українці так полюбляють свято Покрови Божої Матері, недарма запорізькі козаки вшановували Матір перед кожною битвою.  І коли лине: «Слава Україні», це означає не тільки фізичний аспект вшанування нації, але й космічний аспект Божої слави, яка  наче благодать спускається в серце кожного. «Слава Україні». - шепочуть трави,  витьохкують пташки, лунає  від Карпатських гір до шахт Донбасу, від Чорного моря до лісів Чернігівщини. «Слава Україні», - промовляє до нас Марія Оранта з Мозаїки Софіївського Собору, благословляючі всіх нас піднятими в гору материнськими руками. «Героям Слава!», - лунає відповідь, бо саме справжні Герої наближують цю благодать, цю Славу Божу до кожного серця. Саме Герої - звичайні-незвичайні чоловіки і жінки- саме вони захищають від злої несправедливості і чиїхось нерозсудливих бажань цю тендітну жінку Україну. І саме наші Герої залишаться в пам’яті кожного з нас.