Музей театрального, музичного та кіномистецтва України підготував до друку п’яте число музейного Річника.
Ще 1929 року перший офіційний директор Українського Театрального Музею Всеукраїнської Академії Наук, видатний музейник та театрознавець Петро Рулін започаткував видання Річника Українського Театрального Музею – друкованого органу наукової установи.
«Український Театральний Музей одразу-ж поставив собі завдання не тільки скупчувати матеріяли, що минулий і сучасний театр характеризують, але й бути дослідчою установою, що їх всебічно вивчила б, стимулюючи та організуючи разом із тим історико-театральні студії.
Отже й робить "Річник Українського Театрального Музею" спробу першого історико-театрального органу на Україні; своєю метою має він зосереджувати в собі студії, присвячені історії українського театру, а також і ширше – історії тієї театральної культури на Україні, що тло для розвитку українського театру втворювала.
Оскільки пощастить, намагатиметься "Річник" не тільки пасивно збирати матеріял, а й активно спонукати до його з’явлення, тобто не тільки містити в собі історично-театральні студії на різні теми, але й висувати певні, особливо на той чи інший погляд актуальні для досліджень теми й знаходити для них дослідників».
«Річник Українського Театрального Музею – І» вийшов у 1930-му році. Перше наукове театрознавче видання сприяло популяризації фахових досліджень та гуртувало навколо Музею провідних теоретиків й практиків української сцени. Авторами Річника виступили: науковці М. Возняк, О. Кисіль, В. Рєзанов, П. Рулін зосібна; актори й режисери В. Василько, Ф. Левицький, С. Паньківський, В. Потапенко, В. Яременко.
За першим числом мала йти ціла низка щорічних наукових видань. Було навіть розплановано попередню тематику досліджень. Проте ці плани залишилися невтіленими. Петро Рулін був репресований, а випуск Річника після нього не відновився…
Заздалегідь готуючись до відзначення 100-річчя Музею, науковці вирішили відродити важливе починання Петра Руліна.
Перший випуск сучасного Річника Музею театрального, музичного та кіномистецтва України був присвячений 95-річчю від дня заснування Музею. Наукове видання висвітлює діяльність музею 2017 р., основну подію року – 130-річчя Леся Курбаса, містить публікації співробітників Музею – дослідження з усіх напрямків музейної спеціалізації, що базуються на матеріалах з фондової колекції.
Другий номер Річника представив 2018 рік, головною подією якого було відзначення 95-річчя від заснування інституції. З цієї нагоди у випуску були опубліковані статті з історії Музею та матеріали з наукового архіву, що представляють дослідницький доробок музейних працівників різних років.
Річник №3 висвітлює діяльність музею у 2019 році, основні події якого – ювілеї підрозділів музею: 50-річчя відділу та колекції українських народних інструментів; 70-річчя започаткування і 30-річчя відкриття оновленого Музею М. К. Заньковецької.
ІV випуск Річника вміщує звіт про діяльність музею у 2020 році; основні події року – 180-річчя М. Кропивницького та 100-річчя Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Цим ювілеям присвячені статті у спеціальних темах випуску.
Річник №5 (bit.ly/3HBY90v) містить звіт про діяльність музею у 2021 році. Cпеціальна тема випуску — один із знакових ювілеїв року: 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Статті цього розділу висвітлюють різні аспекти творчості, сценічних та екранних втілень драматичних творів письменниці. До її ювілею музей також ексклюзивно представляє твір композитора й наукового співробітника музею А. Кармазіна — романс «До мого фортепіано» на слова Лесі Українки.
У розділі досліджень представлені статті співробітників музею різних років за основними напрямками музейної спеціалізації.
Нині готується нове, шосте число Річника за 2022 рік, спецтемою якого стане 100-річчя Мистецького об’єднання «Березіль».
Познайомитися з п'ятьма сучасними Річниками Музею можна на сайті Музею театрального, музичного та кіномистецтва України www.tmf-museum.com/vidannya-muzeyu