Межигірський вертеп

"Революційний ляльковий театр"

Восени 1923 року за ініціативою студентів і викладачів Межигірського керамічного технікуму (перш за все політрука П.Горбенка) в місті був організований “Революційний вертеп”. Його творці, майбутні професійні художники, використали старовинну форму театру ляльок для агітаційної роботи. Він отримав назву за місцем народження – Межигір'ям під Києвом. Вперше в рамках лялькового театру намагалися здійснити синтез різних систем театру ляльок – українського вертепу, російського Петрушки і східного тіньового театру.

За основу скрині було взято Галаганівський вертеп, але дуже спрощений. Замість двох поверхів залишився один, але дзеркало сцени було дуже збільшене. Ящик зроблений із фанери. До нього прикріплено пристосування для гасових та електричних ламп: електрика на той час була тільки у місті. А театр був налаштований в основному на сільську дорослу аудиторію. В разі проведення вистави у місті пристосовували електрику. Одночасно вистави могли дивитися 200-300 глядачів.

Вистави йшли увечері. Перші із них відбулися у Києві. Успіх був дуже великий. Але ще більшим він був у селах. Скрізь, де бував вертеп, проводилися лекції та консультації по створенню такого ж видовища.

В репертуарі цього вертепу була п’єса в традиціях народного сатиричного театру “Свято у раю” та сатиричні сценки на злободенні теми. Тексти створювалися викладачами і студентами за газетними матеріалами Це був експериментальний театр, де художники-студенти були і авторами текстів і виконавцями і подібно до бурсаків і семінаристів складали не тільки хор, а й маленькі оркестри (піаніно, дві скрипки, чи скрипка і гітара). Самі студенти вирізували із дерева ляльок. Багато допоміг відомий професор Сагайдачний, який на той час викладав у технікумі скульптуру. За зразки вирішення лялькових голів стала негритянська скульптура, що давала можливість надзвичайно характерного узагальнення. Ляльки були з дуже укрупненими і узагальненими рисами обличчя. Взагалі, свідомо намагалися уникнути натуралістичного рішення.

Коли діяв тіньовий театр, над вертепом натягувалося біле полотнище, за яким актори пересували тіньові силуетні ляльки.

 

“Революційний вертеп” із Межигір’я був художньою вершиною агіттеатру України. А нині став однієї із цікавих сторінок життя вертепу.

Отриманий музеєм у 1928 році.

Музей нині зберігає 34 ляльки цього вертепу. З часом 5 ляльок, які були у дуже поганому сталі врятувати не вдалося. Що стосується інших, то вони після реставрації знаходяться у доброму стані і придатні для експонування.

Це ляльки Макдональд, лорд Корзон, французький дипломат, американський представник, генерал Лодендорф, принагідний дипломат, принагідний капіталіст, пастор, равін, сестра жалібниця, дід, баба, Гаврило, Бог, святий, Микола, архангел Гавриїл, святий, Іона, голова чоловіча, голова жіноча, голова, 2 голови Петрушки, Петрушка-татарин, Петрушка ворог, дівчина, непман, Микола ІІ.

Підпишись на наші оновлення

© Музей | Tmf-Museum | Київ

Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 24, 26

  • Facebook Социальной Иконка
  • Instagram
  • YouTube

+38 044 280 18 34 (замовлення екскурсій)

+38 044 280 51 31 (адміністрація)