Історія музею (1923 - 1945)
Музей М.Заньковецької
Меморіальний Музей-квартира
В. С. Косенка
Музей
театрального, музичного
та кіномистецтва України
Молода пані Хлистова
Аматорство. Заміжжя
Після завершення пансіону юна Марія Адасовська прагнула творчої свободи. Дівчина приймала участь в аматорських театральних виставах, що влаштовувались для шанувальників сценічного мистецтва у чернігівському дворянському зібранні. В Ніжині грала у «Благородному театрі» повітового предводителя дворянства Раковича. Вистави йшли на користь незаможних студентів Ніжинського ліцею, а головні ролі виконували вихованці закладу. Репертуар був легенький – комедії-оперетки, водевілі із співами і танцями: «Вспышка у домашнего очага», «Дядюшка из Тамбова», де Маня Адасовська перевтілювалась у балерину-співачку, «Дочь русского актера» – з театрального життя актриси-дебютантки. Грати ролі в цих п’єсах для Марії Адасовської означало переживати свої власні мрії про сцену, висловлювати свої заповітні бажання стати актрисою, вкладати у роль своє сподівання, що її ім’я з’явиться на справжній театральній афіші.
Вистави аматорського театру проходили з великим успіхом для Марії Адасовської. Вона привернула до себе загальну увагу публіки, чаруючи всіх своїм мелодійним голосом, привабливістю та надзвичайною обдарованістю.
На ніжинських виставах з дівчиною познайомився молодий офіцер Олексій Хлистов, який виявив до неї велику прихильність. У 1875 році у Заньках відбулось весілля Марії та Олексія. Після взяття шлюбу молода дружина разом зі своїм чоловіком-військовим вимушена була їхати на південь, у фортецю Бендери, що знаходилась на території Бессарабії, форпост у російсько-турецькій війні 1877 – 1878 років.
Зустріч у Бендерах
В той час у 1878 році у фортецю Бендери приїхав на лікування прапорщик Тобілевич, герой битви на Шипці, нагороджений хрестом за відвагу. Молодий, красивий, до кісток українець, із чудовим голосом-підбаском, з артистичними здібностями, які вже були випробувані на аматорській сцені – коли він співав українські пісні, він усіх зачаровував…
Із спогадів В.Потапенка
Романтична зустріч з Тобілевичем у Бендерах визначила захоплення Марії Хлистової та її сердечну прихильність. «Одного разу Марія, акомпануючи собі на фортепіано, співала: «Коло млина, коло броду два голуби пили воду…» – раптом до її голосу приєднався чоловічий, сильний, звучний голос і вони вдвох доспівали пісню до кінця. Так відбулося їхнє перше знайомство».
Із спогадів Н.Лазурської
Із палких любителів музики та співів серед офіцерського товариства зібрався гурток, учасники якого влаштовували вечори та творчі концерти. Марія Хлистова стала душею цих імпровізованих мистецьких виступів, у дуеті з Миколою Тобілевичем – виконавицею головних вокальних партій у співах. За ініціативи актора та за участю Марії Хлистової було вирішено організувати кілька драматичних вистав і сценічних «живих історичних картин». Гурток у Бендерах захопився театром.
Грали українську п’єсу «Наталка Полтавка» І.Котляревського. Марія співала партію Наталки, її чоловік Хлистов – Возного, Тобілевич – Петра. Молода дебютантка мала великий успіх у колі друзів – шанувальників театрального мистецтва, які радили їй йти на професійну сцену. Потяг до артистичної діяльності об’єднав Марію Хлистову і Миколу Тобілевича.
Подорож до Фінляндії
Влітку 1881 року Олексія Хлистова було переведено на службу з півдня на північ: з Бессарабії у Фінляндію. Марія разом зі своїм чоловіком-військовим потрапила у Свеаборзьку фортецю на кам`яних островах.
В цей період для пані Хлистової виникла можливість їздити до столиці Фінляндії – Гельсінгфорса; місто знаходилось на незначній відстані від фортеці і мало сполучення із Свеаборгом через протоку. У Гельсінгфорсі Марія Хлистова брала уроки вокалу у професора Гржималі. Вчитель, визначивши її голос як мецо-сопрано, відмічаючи мелодійність та багатство вокальних даних, пророчив своїй учениці блискуче майбутнє оперної співачки. Марія Хлистова з успіхом виступала у студентських концертах консерваторії, на яких публіка приймала її захоплено; молодь на буєрах цілими юрмами їздила проводжати її до самого Свеаборга. Навчання вокалу тривало півтора року. Керівник оперного театру в Гельсінгфорсі Рейбніц пропонував їй ангажемент в оперну трупу.
Але Марія Хлистова отримала ще одну пропозицію, з України – від Миколи Тобілевича, який на той час залишив військову службу, повернувся на батьківщину і грав у театрі під псевдонімом – Садовський. У своєму листі до пані Хлистової він пропонував їй вступити до трупи Марка Кропивницького та спробувати свої сили на українській сцені. Незважаючи на незгоду свого чоловіка, Марія пише лист-відповідь до Миколи, де останні рядки визначають всю подальшу долю актриси:
«Приїду дебютувати. Якщо сподобаюсь публіці, умови на місці… Ваш друг Марія Хлистова».
З листа М.Хлистової до М.Тобілевича
З цього моменту її особисте життя буде змінено назавжди.
