Лекція докторки мистецтвознавства, професорки Н.В. Владимирової «Моє повернення додому»

Лекція  про "нове життя" Музею Марії Заньковецької доктора мистецтвознавства,  члена-кореспондента НАМ України Наталії Владимирової, учасниці  відновлення Музею Марії Заньковецької наприкінці 80-тих років.

Історія  створення нашого музею цікава і непроста. Вона бере свій початок у 1922  році в дні святкування 40-літнього ювілею сценічної діяльності артистки  Марії Заньковецької. Вже тоді ювілейна комісія зверталася з проханням  до Наркомпросу відкрити при театрі її імені музей, в якому було б  висвітлено творчий шлях ювілярки.

Перший  музей Марії Костянтинівни у Києві проіснував майже 19 років. Та  незважаючи на недоторканність цього помешкання, у 1970-ті роки будинок  зазнав на собі дій, які призвели до цілковитого його зруйнування.  Спочатку - загроза знесення з боку районної адміністрації, відвернута  зусиллями державних органів та громадськості. 23 жовтня 1979 р. -  пожежа. Тоді будинок і експонати були врятовані (експонати вивезли до  головного музею у Лаврі). А 31 травня 1983 р. з дозволу керівників міста  будинок знесли бульдозером за дві години.

На  захист пам’яті зірки українського театру знову піднялась широка  громадськість, надходили листи з усіх куточків колишнього Союзу у всі  інстанції. Клопотався про відновлення музею І.Козловський.

29  вересня 1989 року тепер вже Будинок-музей першої народної артистки  України Марії Заньковецької відкрив двері для відвідувачів. У  відновленні музею участь брала також Наталія Владимирова. Дізнаємось із  перших вуст як це все було.

Вхід за музейним квитком.