15 лютого 2015 року в Українському музеї в Нью-Йорку відкрилася виставка «Інсценізація українського авангарду 1910 – 1920 років» (Staging the Ukrainian Avant-Garde of the 1910s and 1920s), що вперше представила знаних художників-модерністів у ролі сценографів сцени та стала важливим дослідженням внеску України в європейський модернізм, а саме у його сценічне вираження.

Принципом організації виставки стала історична траєкторія від експериментальних проєктів для хореографічних рухів до яскравих театральних постановок в Києві, Одесі та Харкові. Особливо акцентувалися три аспекти української сценографії початку ХХ-го століття: Перший розглядав період ініціативних спільних проектів, започаткованих експериментальним театром і рухом, під час яких художниця-кубофутуристка Олександра Екстер і танцівниця балету Броніслава Ніжинська здійснили революцію на балетній сцені. Виставка представила Вадима Меллера, як художника, що працював з Броніславою Ніжинською та Марком Терещенком в експериментальних пошуках сценічних рухів та дизайну костюмів. А також як головного художника Мистецького об’єднання «Березіль», на чолі з режисером Лесем Курбасом, та керівника макетної майстерні — першої школи сценографії в Україні, де навчалися майбутні художники театру. Переймаючи експресіоністичну драматургію, яка становила другий аспект виставки, конструктивістську естетику та сучасний соціальний зміст, постановки «Березоля» сформували виразний модерністський ландшафт театру в Україні. «Березіль» — це апогей українського театрального мистецтва. Третій, фольклорний, аспект виставки ілюстрували надзвичайно багаті твори Анатолія Петрицького, постановки Березоля, а також демонстрували роботи Матвія Драка, Марка Епштейна, Бориса Косарева, Олександра Хвостенка-Хвостова, Василя Кричевського, Нісона Шифріна, Валентина Шкляєва, Майї Симашкевич, Костя Єлеви, які працювали сценографами й в інших театрах України, зокрема Єврейському театрі Харкова. Український театр вирізнявся використанням власної народної культури України, її традицій і звичаїв, включаючи народне вбрання, ляльковий театр та козацький ліричний бурлеск. Художники-авангардисти переклали їх у модерністську ідіому, використовуючи формалістичну гіперболу, яскраві кольори та вульгативні форми, щоб створити живу та провокаційну театральну динаміку, перформативний форум, який був одночасно космополітичним і виразно місцевим.

З онлайн-виставкою «Інсценізація українського авангарду 1910 – 1920 років» можна ознайомитися на платформі Google Arts & Culture http://bit.ly/3UMURuo

На виставці було представлено 125 ескізів, афіші та фото з колекції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України — твори визначних українських митців-авангардистів, які сформували український театр початку ХХ-го століття і, зрештою, вплинули на світову театральну сцену.

Каталог виставки отримав престижну нагороду CAA Barr Award. Цей двомовний каталог (англійською та українською мовами) — це перша масштабна академічна публікація, присвячена темі виходу авангарду за рамки живопису, появі авангардних візій на театральній сцені й кіноекранах. Вона є результатом ґрунтовних досліджень авангарду в мистецтві, саме в контексті української сцени. Сім провідних американських і українських дослідників авангарду стали авторами каталогу: John E. Bowlt, Myroslava M. Mudrak, Nicoletta Misler, Mayhill Fowler, Ганна Веселовська, Валентина Чечик, Тетяна Руденко й подали розвідки про відображення європейських модерних тенденцій символізму, кубізму і футуризму ХХ століття в українському театрі.

Куратори виставки — Тетяна Руденко, головна зберігачка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Мирослава Мудрак, почесний професор історії мистецтва Університету Огайо.Виставка експонувалася з лютого по жовтень 2015 року.